<< Главная страница

ОСТАННЯ СПОВIДЬ СЕВЕРИНА НАЛИВАЙКА



Категории Микола Вiнграновський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1966р.

Оригинал 1596 року за Лубнами на Солоницi Живу — назад. Я — Наливайко. Все. Ми починаєм битву за Вкраïну. Наш чорний вус у чорний гнiв тече, I юний меч наш розгинає спину. Не прапор-раб, не прапор-порохня Нам обпожежив душу, товариство. Не встанемо, братове, iз коня, Доки не стане в полi нашiм чисто. В суцiльних ворогах пройшли роки-роï, Руïна захлинається руïною. Ми на Вкраïнi хворi Украïною, На Украïнi в пошуках ïï... Забудьмо все у цю священну мить. Забудьмо нашi розбрати i чвари. Я вас веду — i воля нам горить, Вона горить нам вiчно, як Стожари. ...Забiлiли снiги моï чорнi, Засмiялась душа молода: Ворiженьки стоять видзiгорнi, Ворiженьки стоять, як вода. I солона моя Солониця На погибель менi ще гряде, Ще у мiднiм бику задимиться Моє тiло, як сон, молоде, Ще заплаче ночами Барбара Над споляченим сином моïм, I розiрветься серце, як хмара, Вiд даремних за мене молiнь,— Та i тодi не прокленем ми долю, Не зречемось себе, поранених синiв, Коли й побачимо в кривавищi за волю, Що наш народ вже тереном зацвiв.
ОСТАННЯ СПОВIДЬ СЕВЕРИНА НАЛИВАЙКА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация